Виконуй обов’язки, поважай порядок і
закон
Мета. Формувати в учнів здатності до
самоконтролю, поваги до моралі і правопорядку.
І. Напередодні
проводиться тестування учнів.
1) Чи маєш ти
ворогів?
а) Ні.
б)Так.
2) Яке твоє
ставлення до учнівських правил, дисципліни, правопорядку?
а) Свідоме, з розумінням їх суспільної
потреби.
б) Не люблю, але підкоряюсь із примусу.
в) Не люблю, не хочу підкорятись.
3) Чи вважаєш
навчання своїм основним обов'язком?
а) Так.
б) Це один з обов'язків, але не основний.
в) Ні.
4) Чи виконуєш
ти свої обов'язки повною мірою?
а) Так.
б) Стараюсь, але це нелегко.
в) Ні.
5) Що тобі в
цьому заважає?
а) Обсяг і складність завдань.
б) Ніщо.
в) Бажання займатися своїми цікавішими
справами.
6) Чи
усвідомлюєш, як потрібно вчитися і поводитися?
а) Так.
б) Не зовсім.
в) Ні.
7) Чи вбачаєш ти зв'язок між лінощами і
правопорушенням?
а) Так.
б) Не знаю.
в) Ні.
8) Чи вмієш ти керувати своїми бажаннями?
а)
Так.
б) Намагаюсь, але не завжди це виходить.
в) Ні.
9) Чи вмієш примусити себе чинити так, як
треба, а не так, як хочеться?
а) Так.
б) Це дуже важко, але я хочу навчитись.
в) Не вмію і не хочу.
10) Чи намагаєшся бачити себе збоку, очима інших?
а) Так.
б) Інколи.
в) Ні.
11) Чи завжди ти задоволений результатом
самооцінки?
а) Ні.
б)Так.
в) Не думав над цим.
12) Яке місце у твоєму житті займають Заповіді
Божі?
а) Керуюсь ними.
б) Поважаю, але не завжди дотримуюсь.
в) Не знаю і не виконую.
13) Чи можна, по-твоєму, стати порядною людиною
без особливих зусиль?
а) Ні, треба вміти протистояти злу.
б) Так, варто тільки захотіти.
в) Не задумувався над цим.
14) Як ти
ставишся до заслуженого покарання?
а) Вдячний, це для мене урок.
б) Ображаюсь, не визнаю.
в) Стараюсь відомстити.
Хід бесіди з учнями
ІІ. Вступне
слово учителя.
Дорогі діти!
Поговоримо сьогодні про ваших друзів і ворогів. Без усякої містики скажу: вони
невидимі, але цілком реальні. Одні постійно на сторожі, як Ангел-Хранитель,
вони оберігають вас від усього, що заважає на шляху до здійснення вашої мети
(стати справжньою людиною, особистістю), а другі, вдаючи добрих, втягують вас у
безодню, гальмують розвиток.
Догадалися, хто
вони? (Пауза.)
У невеличкій
сценці ви зараз побачите й почуєте, як вони змагаються за владу над вами.
III. Сценка.
Дівчинка або
хлопчик, накрившись, лежить, удаючи сплячого. Дзвонить будильник. Герой
накривається з головою. Зусібіч до нього підходять Обов'язок, Совість, Лінь і
Байдужість. (В що одягнути цих персонажів — на розсуд учителя.)
Обов'язок (схиляючись над учнем). Прокидайся, пора збиратись до школи.
Лінь (лагідним улесливим голосом). Поспи ще трішки, постіль така м'якенька,
ковдра така тепленька... А тобі так не хочеться вставати, з приємним сном розлучатись...
Обов'язок. Кілька гімнастичних вправ — і сон як рукою
зніме. А холодна водичка поверне бадьорість, подарує добрий настрій.
Лінь. Який ти немилосердний, Обов'язку! А я -
добра, я жалію, я хочу добра.
Совість. Знаємо твою "доброту"!
Послухавши тебе, учень не встигне зробити зарядки, одягнеться абияк, снідатиме
похапцем. А це шкідливо для здоров'я.
Байдужість. Ой-ой! Усе ти ускладнюєш. А чого б то
поспішати? Можна й поспати довше і встигнути...
Обов'язок. І на уроки спізнитись. А на першому уроці
— підготовка до контрольної роботи. Без серйозної підготовки не справитись.
Байдужість. Можна спокійно списати й одержати той
самий бал, а іноді й вищий.
Совість. Тобто
скористатись плодами чужої праці? І не соромно буде отримати незаслужений бал?
Лінь. Що таке сором? І задля нього тратити
нервові клітини? Ні, краще без зайвих зусиль...
Обов'язок. А в результаті — ні знань, ні розвитку.
Застій і деградація. Цього ви бажаєте? Таке ваше добро? Адже відомо, що
"лінь — мати усіх вад" (В. Сухомлинський). Саме від лінощів
починається падіння.
Лінь. Але дитина так любить тепло, ніжність,
пестощі, а ви закликаєте її до труднощів.
Обов'язок. Бо "подолання труднощів — це шлях до
стійкості духу, міцності переконань" (В. Сухомлинський). А без них немає
особистості.
Байдужість. Ой, замучив: труднощі, завдання,
обов'язок, дисципліна... Обійдемось без них!
Совість. Геть звідси! Вашої влади тут нема!
Лінь. А це ми побачимо, чия влада сильніша.
Поспи ще, хлопчику, подрімай, поніжся, нікуди твоя школа не втече...
Обов'язок. Пробуджуйся, друже, вставай! Тебе кличе
обов'язок! (Учень швидко відкидає ковдру, підводиться, застеляє ліжко.)
Голос
матері. Синку (доню),
пора вставати.
Учень. Доброго
ранку, мамусю! Я вже на ногах! (починає робити вправи.)
(Лінь і
Байдужість виходять.)
Обов'язок і
Совість. — Ходімо, друже,
у нас сьогодні нелегкий, але цікавий день! (Разом виходять.)
Учитель. Як бачимо, учень свій вибір зробив. Чи всі ви робите такий
вибір? (Показує стан успішності, а також;результати проведеного напередодні
тестування. Робить аналіз результатів тестування, не називаючи прізвищ.)
IV. Заключне слово учителя.
Хочеться
зосередити вашу увагу на думці, яку висловила одна з дійових осіб щойно
побаченої сценки: Лінощі — мати усіх вад.
Чи зрозуміли ви
цю думку? Спробуйте дати їй своє тлумачення.
(Міркування
учнів.)
У ваших
міркуваннях є багато важливого та цікавого. І все ж давайте простежимо отой
зв'язок, оту взаємозалежність між лінощами й злом. На думку видатного
українського педагога В.Сухомлинського, — "небажання знати — це символічні
залізні грати". А може воно привести до гратів справжніх. Адже наслідком
лінощів, неробства є обмеженість, убогість думки, примітивність почуттів.
Особа, яку в народі називають ледарем, ледащом, нікчемою, також хоче їсти і
користуватися суспільними благами, але не хоче їх творити. Отже, для неї
залишається шлях легкого здобуття, тобто привласнення незаслуженого:
паразитизм, крадіжка. А це вже злочини. Пограбування, крадіжки, насильство,
убивство — це тяжкі злочини, які коять уже сформовані злочинці. Але нерідко
буває, що людина чинить злочин ненавмисно — через байдужість, незнання або
недбалість. Іноді починається, здавалось би, із невинних, негрубих порушень
моральних норм, правил, порядку. Скажімо, хлопчаки полюбляють поласувати
плодами з чужого саду. Деякі вбачають у цьому своєрідну романтику. А що це
крадіжка — не думають? Або інколи ми є свідками того, як хлоп'яча суперечка переходить
у бійку. Мабуть, ніхто з вас не вважає великим гріхом, якщо один хлопчак
віддубасить іншого. Чи не так? А ось послухайте одну невигадану історію. Все у
ній правда, тільки імена змінено.
Двоє хлопців
під заохочувальні крики однокласників зчепились, як ті півні. Фізично дужчий
Толя швидко поклав Сергія "на лопатки". Цим би й закінчилось, якби
Толя ще й словом не вразив поверженого, що викликало глузливий сміх
однокласників. У припливі ненависті Сергій схопив гострий камінець і пожбурив
услід кривдникові, котрий саме оглянувся. Камінь попав прямо в око... Після
довгого і безуспішного лікування Анатолій залишився однооким. Чи хотів цього
Сергій? Зробити людину калікою — це вже тяжкий злочин.
А ось інший
випадок, теж не вигаданий. Два хлопці, незважаючи на сувору батькову заборону,
вирішили погратись мисливською рушницею. Петрик жартома наставив дуло на
Бориса.
— Руки вгору! —
і натиснув курок. Як на лихо, рушниця була заряджена... Смерть Бориса настала
раптово.
Чи хотів цього
Петрик? Чи планував стати вбивцею брата? І як йому далі жити з таким тягарем на
совісті?
Ще один епізод,
який одне життя погубив, а друге скалічив.
Учителі
поскаржились батькові учня С, що його син лінується вчитися і заважає на
уроках. Озлоблений хлопець вирішив помститись. Під час новорічного балу він
підпалив ялинку. Внаслідок переполоху і тисняви, яка зчинилася, загинула
дівчинка. А палій опинився у колонії суворого режиму. Чи бажав він смерті
невинній дівчинці? Питання риторичне. Як і інші питання, поставлені після кожного
з описаних випадків. Ніхто з учасників інцидентів не планував злочину. Але й не
думав про можливі наслідки свого вчинку. Ось так небажання виконувати
обов'язки, недисциплінованість призводять до порушення моральних норм, установлених
правил, а від правопорушення до злочину — один крок, і злочинець мусить бути
покараним.
Як цьому
запобігти?
Нагадаємо
кілька правил, про які ми вже не раз говорили:
— Поважай
правопорядок і закон.
— Проганяй від
себе лінощі, байдужість, займайся самовихованням. А суть самовиховання — уміти примусити себе діяти так, як треба,
навіть якщо цього не завжди хочеться.
— Учись бачити
себе збоку, постійно звіряй свої вчинки з моральними та правовими нормами.
— Вивчи і сприйми
серцем Заповіді Божі, у них — твій порятунок, джерело духовного зростання.
ПРОЕКТ «ЗДОРОВИЙ СПОСІБ
ЖИТТЯ»
Тип проекту: інформаційно-дослідницький,
за
кількістю учасників — груповий,
за
тривалістю виконання — короткотривалий.
Учасники проекту: учні 8 класу
Питання для дослідження:
1.
Наркоманія
як соціальна проблема.
2.
Наслідки
впливу алкоголю на організм людини.
3.
Тютюнопаління — повільне знищення
людського організму.
4.
Правила
раціонального харчування.
5.
Спорт
та фізичні вправи — основа здоров'я.
6.
Особиста
гігієна людини.
7.
Раціональний
режим дня.
Мета проекту: пропагувати здоровий спосіб життя, довести руйнівну дію
алкоголю, цигарок та наркотиків на організм людини; показати вплив харчування
на організм людини; пропагувати заняття спортом, дотримання особистої гігієни
та режиму роботи, навчання та відпочинку; розвивати навички
інформаційно-дослідницької роботи, усне мовлення, уміння висловлювати власну
думку; розвивати життєві компетенції учнів.
Очікувані результати: усвідомлене ведення здорового способу життя;
розвиток життєвих компетенцій учнів; набуття учнями навичок дослідника;
розвиток почуття відповідальності за свої дії; підвищення загальної культури
учнів; набуття навичок самостійного конструювання своїх думок та орієнтації в
інформаційному просторі.
Етапи реалізації проекту
І ЕТАП
1.
Створення
груп учнів для спільної роботи на основі психологічної сумісності.
2.
Ознайомлення
з темою, метою, основними завданнями.
3.
Визначення
завдань групам.
4.
Збір
необхідної інформації з різних джерел.
5.
Обговорення,
оцінювання, аналіз та систематизація, зібраного матеріалу.
6.
Ознайомлення
учнів із критеріями оцінювання.
ІІ ОРГАНІЗАЦІЯ
РОБОТИ ГРУП
I група — «Шкідливі звички»
Завдання
1.
Підготувати
повідомлення про наркоманію як соціальну проблему, про наркотичні речовини та
наслідки наркотичної залежності.
2.
Підготувати
повідомлення про історію алкоголю, стадії його вживання, вплив алкоголю на
організм людини та наслідки алкоголізму.
3.
Підготувати
повідомлення про історію знайомства людини з тютюном, про вплив куріння на
організм людини та наслідки цієї шкідливої звички.
4.
Підготувати
результати соціологічного опитування про шкідливі звички.
5.
Створити
мультимедійні слайди із зображеннями, пов'язаними зі шкідливими звичками.
II група — «Харчування»
Завдання
1.
Підготувати
повідомлення про значення їжі для організму людини.
2. Дослідити та запропонувати рекомендації щодо
правил раціонального харчування.
3. Підготувати інтерв'ю з
лікарем про шкідливу їжу та захворювання, пов'язані з неправильним харчуванням,
у вигляді рольової гри.
4.
Скласти
кросворд «Корисна їжа».
5.
Створити
мультимедійні слайди із зображеннями, пов'язаними з їжею.
Ill група — «Спорт і гігієна»
Завдання
1.
Дослідити
та довести, що спорт і фізкультура — основи здоров'я.
2.
Підготувати
повідомлення про видатних спортсменів України.
3.
Підготувати
запитання до вікторини про особисту гігієну людини.
4.
Скласти
раціональний режим дня для підлітків 13-15 років.
5.
Зробити
випуск стінної газети, присвячений спорту та гігієні.
II ЕТАП
1.
Анкетування
учнів 7-11 класів.
2.
Обробляння
анкет.
3.
Зустрічі
та бесіди з різними лікарями.
4.
Проведення
соціологічного опитування серед населення.
5.
Зустрічі
та бесіди зі спортсменами.
6.
Бесіда
з людьми, які схильні до шкідливих звичок.
Ш ЕТАП
1.
Обговорення,
оцінка, аналіз, систематизація та узагальнення зібраних матеріалів.
2.
Відбір
матеріалів для презентації.
3.
Робота
над оформленням та презентацією проекту, над виступами за темою проекту.
4.
Проектування
сценарію-захисту.
5.
Публічні
виступи за темами проекту, демонстрація та захист електронних презентацій, звітів
про анкетування, соціологічне опитування та зустрічі із різними людьми.
6.
Оцінювання
творчих досягнень учнів.
Критерії оцінювання
діяльності учнів над проектом
1. Рівень організації діяльності (20 балів):
*
ефективність
співпраці у групі;
*
внесок
кожного в загальний результат;
*
ступінь
ініціативності, творчості кожного члена групи;
*
планування
роботи, вміння розподілити її на етапи, спільне обговорення проекту;
*
якість,
переконливість публічних виступів.
2.
Зміст
(50 балів):
*
якість
(глибина, актуальність) зібраної з різних джерел інформації, її систематизація,
вибір;
х демонстрація навичок
мислення високого рівня;
*
уміння
висловлювати власні думки, судження, порушувати й розв'язувати проблеми;
х неординарність у підході
до проблеми;
*
визначення
шляхів практичного використання результатів проекту.
3.
Технічна
частина (ЗО балів):
*
якість
комп'ютерних презентацій, слайдів;
*
стиль
оформлення;
*
відсутність
фактичних, граматичних помилок; х
оформлення бібліографії, посилань на використані джерела відповідно до
вимог.
Сьогодні особливо гостро постала проблема виховання здорової
молоді. Ми добре знаємо, що здоров'я багато людей починає цінувати та берегти,
вже втративши значну частину цього природного скарбу. Тому кожен із нас повинен
свідомо ставитися до власного здоров'я, берегти найдорожчий скарб у житті.
Недарма в народі кажуть, що здоров'я за гроші не купиш. За нього потрібно
активно боротися. Тільки творча, духовно багата і здорова особистість зможе
розв'язати як щоденні виробничі, так і масштабні завдання, які забезпечать не
просто виживання, а й прогрес. Бути здоровим — значить бути веселим і
життєрадісним, із надією зустрічати новий день, відчувати себе по-справжньому
щасливим. Для цього необхідно зробити правильний вибір, щоб жити цікаво, само
реалізуватися, займатися фізкультурою, спортом, уміти організувати дозвілля,
відмовитися від шкідливих звичок. Важливо зрозуміти, що серйозною проблемою
підлітків є шкідливі звички та їхній негативний вплив на здоров'я. У більшості
дітей не сформована потреба у збереженні власного здоров'я, у вивченні особливостей
власного організму, в необхідності жити у гармонії з довкіллям.
ПРЕДСТАВЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ РОБОТИ ГРУП
Тема Аварія на Чорнобильській АЕС
Мета заходу : з’ясувати причини аварії на Чорнобильській
АЕС, осмислити та усвідомити масштаби трагедії; закріпити вміння працювати з
документами, художньою літературою, фотоматеріалами; виховувати повагу до
людей, які зробили внесок у ліквідацію наслідків катастрофи; прищеплювати
екологічну культуру та прагнення до гармонійного спілкування людини і природи.
Обладнання :
карта України, портрети пожежників, фотодокументи, музичний запис співу птахів,
газетні статті, літературні твори.
Хід заходу
- Організаційний момент
Учні класу заздалегідь поділені на п’ять груп : історики,
поети, статисти, державні діячі, очевидці. Кожна команда отримала завдання
зібрати відповідний матеріал для виступів.
- Мотивація діяльності
Скрадлива чутка поповзла селом,
Із хати в хату, наче тінь
зловісна :
Біда в Чорнобилі … четвертий
блок…
Рятуймося …Завтра буде пізно…
Метод «Мікрофон»
-
Яка біда трапилась в Чорнобилі ?
-
Що вам відомо про трагедію ?
- Презентація зібраного матеріалу
Учитель.
Чорнобиль, чорнобильник – це гірка трава, яка росте в наших краях. Чи не злий
жарт об’єднав цю гіркоту з нашим українським містечком – Чорнобиль, чи не стало
це чорною билиною для нашого народу ?
Була весна. Все потопало в зелені, пуп’янки абрикос,
черешень ось-ось розкриються біло-рожевим цвітом. А береги, пагорби вкрилися
жовтизною кульбаб. Повітря чисте і свіже, а води Прип’яті – призорі, як
кришталь. Ніщо не передвіщало біди. А вона була поруч. Створена самою людиною.
У 1970 році неподалік від столиці України – міста Києва, розпочали будівництво
потужної Чорнобильської атомної станції. АЕС – це об’єкти, які виробляють
електричну енергію за допомогою ядерних реакцій. Електроенергія йшла не тільки
на потреби України, а й на експорт. У 1983 році стали до ладу чотири
енергоблоки. Поряд з АЕС виросло нове місто, в якому жили енергетики, -
Прип’ять. Давайте з’ясуємо, які причини
призвели до найбільшої за масштабами катастрофи. Ніщо не віщувало біди.
Очевидець.
Звичайний весняний день. 25 квітня 1986 року. О 8-й годині ранку починалося
звичайне чергування. Всі займалися своїми справами. Правик, як завжди провів
політінформацію. Розповів про міжнародне становище. Відповів на запитання…
7 вечора. Сонце вже височенько. Хлопці у ВПЧ-2 зварили
картоплю. Повечеряли. Обмінялись спортивними новинами.
О 9-й вечора ввімкнули телевізор. Дивилися програму «Час».
23 година. Відбій. Лягаючи відпочивати, Іван Бутрименко
звернув увагу на те, що Володимир Правик з кількома хлопцями ще сидів біля
телевізора. Мабуть, була цікава передача. Неквапом спливали хвилини. Зорі у небесній
високості палали дедалі яскравіше… Повітря здригнулося…
Учитель. Вибух на
Чорнобильській АЕС стався 26 квітня 1986 року о 1 годині 23 хвилини. Сталося
несподіване і непередбачуване… Загорівся четвертий блок, вийшов з-під контролю
невміло застосований людиною атом. Смерть невідомо розповзлася по селам і
містам. Чорнобильська катастрофа вразила весь світ, приголомшила людей страшним
розмахом біди, трагічні наслідки якої буде відчувати ще не одне наступне
покоління… Трагедія відразу показала своє чорне обличчя. У ту мить, коли стався
вибух, загинув наладчик Валерій Ходемчук, його могилою став реактор. Помер від
опіків і опромінення Володимир Шашенюк. Першим приймуть на себе удар радіації
пожежники воєнізованої пожежної частини № 2 з начальником караулу Володимиром
Правиком.
Поет.
Коли біда чорнобильська війнула,
Коли упав наладчик неживим,
Був першим тут начальник
караулу,
Володя Правик з воїнством своїм.
Очевидець. О 1
год 23 хв. ночі в диспетчерській сиділи чергові. Зненацька на центральному щиті
загорілась лампочка, спрацювала пожежна сигналізація. Сергій Легун зняв трубку.
Але ніхто не відповідав. Тієї ж миті на щиті загорілась ще одна лампочка.
Повітря здригнулось. Пролунав сильний вибух. За ним другий, сильніший. За
відчиненим вікном панорама Чорнобильської станції. До четвертого блоку рукою
подати – метрів 400. Саме втому районі вгору піднявся круглий вогненний гриб і
небо освітила заграва. Диспетчер натиснув червону кнопку тривоги. Пролунала для
пожежників сирена і відлік йшов не на хвилини, а на секунди.
Історик. 26
квітня. 1 година 23 хвилини 40 секунд. Трагічна фатальна мить. Саме в цей час
сталася аварія ЧАЕС. Увірвалася біда в наш спільний дім. 400 метрів частини до
енергоблоку – скільки їх треба долати? Півхвилини? Хвилину? Часу на роздуми
мало. Їдучі на машинах до четвертого блоку, Правик та його товариші не знали ні
масштабів, ні характеру аварії. Ще з дороги вони побачили багряний відблиск над
блоком, язики полум’я на покрівлі машинного залу. Володимир Правик по дорозі
приймає правильне рішення : по рації передав виклик № 3. Це означало підвищений
ступінь небезпеки, коли треба викликати до місця гасіння пожежні частини
області. А вогонь уже перекинувся на покрівлю машинного залу. Потрібно гасити
вогонь. Через 5 хвилин прибув караул Віктора Кібенка із ВПЧ № 6, яка відповіла
на пожежну оборону міста.
Очевидець. Горів
і тріщав дах, клубочився задушливий дим… Люди знемагали від ядучого диму, від
пекучого полум’я, від болю. І від невидимого ворога, який дедалі більше
загрожував кожному.
Статист. Через
деякий час на об’єкт АЕС, що горіла прибуло 50, потім 100 пожежних машин з
Києва і області.
Учитель. Повсюди
палахкотів вогонь, важко дихати через дим і кіптяву. Але було найстрашніше,
невловиме - радіація. Воно згубно діє на людину. Надмірна її доза призводить до
променевої хвороби, після якої наступає смерть. Висота машинного залу сягала
більше 30 метрів. Внизу – машина – встановлена на гідрант. Леонід Шаврей і
Володимир Прищепа сходинками дістались машинного залу. Чоботи пожежників
грузнули у розплавленому від високої температури бітумі…
Очевидець.
«Пожежники невдовзі збагнули – перед ними значно небезпечніший, підступний
ворог, якого не можна побачити, відчути. Від не мав ні кольору, ні запаху. Не
витримувала сталь, не витримували люди. Їх було 28. Вони діяли на грані
людських можливостей, більше того, вони зробили неможливе : прийняли на себе
подвійний удар – радіацію та вогонь. Дозиметри сповіщали страшну трагічну
правду. Та пожежники не відступилися. Пожежники один за одним втрачали
свідомість, знесилених, їх забирали машини швидкої допомоги.»
Учитель.
Звичайний весняний день 26 квітня 1986 року. Небо високе та чисте, із-за
горизонту з’являється велика сонячна куля і посилає свої проміні на землю. Все
було як завжди : і сонце, і прозорі води Прип’яті, і перші перехожі, які
поспішали на роботу. Усе було як завжди. І водночас усе було по-новому… Все
змінилося з 26 квітня… Невидимий мирний атом зненацька дістав своє грізне
обличчя, він став дійсно гірким полином для жителів України. Про катастрофу не
повідомили.
Поет.
…Радіо мовчить. Газети поніміли.
По телевізору – концерти та
кіно.
А ми по воду до криниць ходили,
Дітей поїли теплим молоком.
Город садили, босими ногами
Збивали роси з ніжної трави,
Про радіацію не знали й не
гадали,
І страх у душах ще не оселивсь.
Статист. 26
квітня на 12 годину дня було госпіталізовано 105 осіб, з них 16 – з особливого
складу пожежної частини.
Посол з Німеччини.
Міністерство закордонних справ Німеччини стривожено тим, що у країні підвищений
рівень радіації. Що трапилося? Чому такий фон? Оскільки останні дні вітер дув
зі сходу, вони звернулися до міністерства закордонних справ СРСР за поясненням.
Проте у відповідь почули, що в СРСР усе нормально і чому високий рівень
радіації – їм невідомо.
Історик. Тривогу
про підвищений рівень радіації підняли в Норвегії, Франції, Польщі, Румунії та
інших країнах Європи. А в Києві 1 травня відбулася демонстрація з нагоди Дня
солідарності трудящих. Люди йшли цілими сім’ями; з малими дітьми, а наступного
дня всі працювали на городах, дачних ділянках.
Учитель.
Чорнобильська трагедія не тільки губила природу, вона губила людину. У радіусі
30км від ЧАЕС почалася евакуація людей… Евакуація у мирні часи. Гнала з рідної
землі людей смертельна небезпека.
Статист. На
середину травня вивезли більше 90 тисяч жителів, утрачено 48га земельних угідь.
Виведено з ладу 14 промислових підприємств, 15 будівельних організацій,
втрачено 900 тис. м.кв. житла. Пізніше кількість евакуйованих склала 135 тисяч
осіб.
Поет.
Не стало села. Є хати і хлівці,
І сива, пекуча сльоза на щоці,
І розпач, що гостро торкнувся
грудей,-
Село це стоїть, та немає людей.
Болючу дорогу обрали вони,
Ростуть на дорогах густі
бур’яни.
Блукають собаки безлюдним селом,
Та пустка і тиша безлюдним
крилом
Зриває останню помітку житла…
На карті Вкраїни не стало села.
Учитель. Поля під
Чорнобилем після аварії перестали годувати людей. Все, що проростало на них
після квітня, будь-яка травинка-билинка вбирала в себе смертоносну радіацію,
яка переслідувала все живе. А там, де радіоактивні опади випали густо, там і
природа понесла велику втрату. З’явилося нове визначення : рудий ліс – це
заражені дерева. Вони стали небезпечними для всього живого. І рудий ліс
викорчували і поховали в землю. На початку травня у Москві від променевої
хвороби вмирали пожежники, медицина була безсила… А вони вірили, що виживуть.
Що здолають смерть.
Історик. Як хочу
вам зачитати лист Володимира Правика з Москви до своєї коханої дружини. Його
сімейне життя продовжувалось 4 роки і 4 місяці. Надя, його дружина, в 16 років
стала нареченою, а в 20 – вдовою з немовлям на руках.
«Здраствуюте, мої дорогі, Надійко, Наталочка!
З великим привітом до ВАС курортник і ледар. Все тому, що ухиляюсь від
виховання нашої крихітки Наталки. Прошу пробачення за почерк. Напишіть, як Надя
з манюнею доїхали додому, чи не захворіли?
Живу добре. Переселили нас у клініку для догляду. Тут усі, хто був там.
Так що мені тут весело, адже мій караул при мені. Ходимо, гуляємо, милуємося
вечірньою Москвою. Одне погано, що милуватися доводиться через вікно. І це
триватиме, мабуть, місяця півтора-два. На жаль тут такі закони : доки не
обстежать, не випишуть. Надійко, живи у батьків, в Городищі. Я приїду прямо туди.
Та ще хай моя дорога теща підшукає для мене роботу, щоб я зміг перевестись.
Надійко, ти читаєш мого листа і плачеш. Не треба, ми ще проживемо до 100, і
донечка наша тебе переросте у три рази. Я за вами дуже скучаю. А ви мене і не
впізнаєте, коли приїду. Почав відпускати бороду і вуса. Зараз зі мною мама.
Вона вам подзвонить і скаже, як я себе почуваю. На цьому закінчу. НЕ хвилюйся.
Чекаю з перемогою, Надійко, бережи Наталочку. Міцно обіймаю, цілую.
Навіки твій Володя.»
Учитель. Вони
вмирали… Вмирали такими молодими. 10 травня помер Володимир Тишура, 11 вночі
протягом однієї голини Віктор Кібенюк і Володимир Правик, 13 травня - Василь
Ігнатенко, 14- Микола Ващук, а через кілька днів – Микола Титенюк. Ось перед вами
їх портрети. Це вони своїми відважними серцями захистили нас. А потім було
повідомлення телеграфного агентства Радянського Союзу : Указом від 25 вересня
1986 року за мужність, героїзм виявлені при ліквідації аварії померлим
пожежникам присвоєно посмертно звання Героя Радянського Союзу.
Питання до
обговорення. Давайте з’ясуємо, які наслідки катастрофи на
Чорнобильській АЕС ?
Учитель.
Сльози загуслі на вітрі не
сушаться –
З болем зрослися вони.
Ми перед мертвими, ми перед
сущими
Носимо камінь вини.
Дивлячись в очі, як вогники в
темряві,
Душу тривожать завжди.
Дати трагедії спускаються
сходами
Вниз до скорботних могил.
Хай же болять тобі, і болять хай
мені вічні лишивши сліди.
Підсумок уроку.
Немає коментарів:
Дописати коментар